До Дня психічного здоров'я пояснюємо, чим психолог відрізняється від психіатра і психотерапевта, до кого йти з тривогою чи безсонням і чи ставлять на облік.
Цьогоріч Всесвітня організація охорони здоров'я присвятила день темі «Особистий досвід має значення: від реальних історій до реальних змін». Люди, які самі пройшли через психічні розлади, знають про них те, чого не дізнаєшся з підручника чи чужих розповідей. Тому ВООЗ закликає не лише давати їм слово, а й залучати до рішень, які їх стосуються, — від власного лікування до того, як організована допомога. Серед пріоритетів — протидія стигмі, взаємна підтримка людей зі схожим досвідом і розвиток допомоги за місцем проживання, щоб людина могла лікуватися, не випадаючи зі звичного життя.
Але щоб історію почули, її спершу треба розповісти. А багато таких історій починається однаково: людина місяцями тримається сама, бо не знає, до кого звертатися, і боїться, що візит до психіатра поставить на ній тавро.
За оцінкою ВООЗ, у світі понад мільярд людей живе з психічними розладами.В Україні, за даними міжнародного дослідження 2023 року,на яке посилалося МОЗ,діагностують лише один випадок психічного розладу з 50.Серед причин МОЗ називає стигму і низьку обізнаність:люди не звикли звертатися по допомогу і часто просто не знають, до кого йти.
Психіка, як і будь-яка система організму, має запас міцності. Коли навантаження триває місяцями — тривожні новини, недосипання, втрати, робота без відпочинку, — цей запас вичерпується. Спершу це схоже на звичайну втому чи дратівливість, потім погіршуються сон і концентрація, зникає інтерес до того, що раніше тішило. Психіка і тіло пов'язані тісніше, ніж здається: тривалий стрес часто дає про себе знати головним болем, серцебиттям чи проблемами з травленням.
Дбати про ментальне здоров'я — це сон, рух, живе спілкування і відмова від алкоголю як «знеболювального» після важкого дня. А ще — вчасно звернутися до фахівця, коли власних сил уже не вистачає. Що раніше людина отримує допомогу, то коротшим і легшим зазвичай буває шлях до відновлення. Просити про допомогу — така ж доросла навичка, як піти до стоматолога, поки зуб ще не болить.
Головна різниця між психологом і психіатром у тому, що психіатр — лікар: він встановлює діагноз і за потреби призначає ліки. Психолог лікарем не є і допомагає розмовою та психологічними методиками. Психотерапевт — фахівець, який додатково опанував конкретний метод психотерапії і працює курсом регулярних сесій.
Психолог має вищу психологічну освіту, але не медичну, тому не ставить медичних діагнозів і не виписує ліків. Його робота — допомогти розібратися з емоціями, стресом, складними подіями та стосунками і знайти способи з цим упоратися.
До психолога варто звернутися, якщо ви:
Чим відрізняється клінічний психолог від психолога? Клінічний психолог працює в медичному закладі, у команді з лікарями. Він проводить психологічну діагностику — наприклад, оцінює пам'ять, увагу, рівень тривоги чи депресії за стандартизованими методиками — і надає психологічну допомогу пацієнтам
Психотерапевт — це психолог або лікар, який після базової освіти кілька років навчався конкретного методу психотерапії: когнітивно-поведінкової терапії, гештальт-терапії, психоаналізу чи іншого. Тож різниця між психологом і психотерапевтом — у глибині підготовки та форматі роботи. Робота з психотерапевтом — це зазвичай курс регулярних сесій, на яких ви разом із фахівцем з'ясовуєте, що підтримує проблему, і вчитеся реагувати по-іншому.
Лікар-психотерапевт має медичну освіту і за потреби може призначити ліки, але основний його інструмент — психотерапевтичні сесії. Психотерапевт без медичної освіти ліків не призначає, тому психотерапію часто поєднують із лікуванням у психіатра: препарати стабілізують стан, а терапія працює з тим, що його підтримує.
Психотерапія допомагає при тривожних і депресивних станах, наслідках травм, кризах і складнощах у стосунках.
Психіатр — лікар, який після медичного університету спеціалізувався на психіатрії. Він оцінює стан, встановлює діагноз за Міжнародною класифікацією хвороб, призначає лікування — медикаменти, психотерапію або їх поєднання — і стежить, як воно працює. Рецептурні препарати, зокрема антидепресанти, призначає тільки лікар.
До психіатра йдуть не лише з тяжкими розладами. Не відкладайте візит, якщо:
Якщо досі сумніваєтеся, ось коротка підказка:
.avif)
Важкий період, стрес, розлучення чи втрата, але сон, апетит і працездатність загалом у нормі → психолог.Хочеться розірвати коло однакових сценаріїв, опрацювати наслідки травми, змінити звичні реакції → психотерапевт.Тривога, безсоння чи апатія тривають тижнями й заважають жити, з'явилися панічні атаки або нав'язливі думки → психіатр.Проблеми з алкоголем, наркотиками чи іншими речовинами → лікар-нарколог. До нього, як і до психіатра, можна звернутися без направлення.Не знаєте, до кого звертатися → психіатр або сімейний лікар: вони оцінять стан і за потреби скерують до потрібного фахівця.Тема цьогорічного Дня психічного здоров'я — особистий досвід, тож покажемо різницю між психологом, психотерапевтом і психіатром на прикладах. Імена та історії вигадані, але ситуації типові: з такими запитами люди звертаються по допомогу дуже часто.
Марії 29, два місяці тому вона переїхала до Житомира з Харкова. Нова робота, знайомих майже немає, батьки далеко. Вечорами накочує сум, вона часто плаче і хвилюється за майбутнє. При цьому Марія нормально спить, ходить на роботу й справляється з побутом. По допомогу вона не звертається: «Іншим зараз гірше, мені соромно скаржитися».
До кого варто звернутися: до психолога. Стан Марії — зрозуміла реакція на втрату звичного життя, а сон, апетит і працездатність у неї збережені. Кілька зустрічей із психологом допоможуть прожити цю втрату, знайти, на що спертися, і зробити перші кроки до нового кола спілкування. Якби настрій і далі падав, з'явилися безсоння чи думки, що «все марно», психолог порадив би звернутися до психіатра.
Андрію 36, він менеджер у логістичній компанії. Уперше це сталося в черзі в супермаркеті: серце раптом закалатало, забракло повітря, накрив страх, що він зараз помре. Швидка зробила кардіограму — все в нормі. Відтоді напади повторюються двічі-тричі на тиждень. За пів року Андрій обійшов кардіологів, зробив УЗД серця й добове моніторування ЕКГ — знову норма. Тепер він уникає супермаркетів і маршруток, а до психіатра не йде: «Поставлять на облік, і дізнаються на роботі».
До кого варто звернутися: до психіатра. Раптові напади страху з серцебиттям і задишкою при здоровому серці — типова картина панічних атак, і лікар, до якого з ними варто звертатися, — психіатр. Він встановить діагноз, пояснить, що відбувається з нервовою системою, і призначить лікування: часто це поєднання ліків і когнітивно-поведінкової терапії. При правильному лікуванні напади здебільшого рідшають уже за кілька тижнів чи місяців. А на роботі про візит ніхто не дізнається: це лікарська таємниця.
Оксані 42, вона бухгалтерка й мама двох підлітків. Відмовляти вона не вміє: бере чужу роботу, допомагає всім родичам, а потім зривається на близьких і почувається винною. Той самий сценарій повторюється з подругами й чоловіком. Сон і апетит у нормі, гострої кризи немає. Одна консультація психолога допомогла видихнути, але за місяць усе повернулося. «Такий у мене характер», — вирішила Оксана.
До кого варто звернутися: до психотерапевта. Коли проблема не в одній події, а в сценарії, що повторюється роками, потрібна тривала системна робота.Психотерапевт допоможе зрозуміти, звідки береться звичка жертвувати собою, і поступово змінити її на практиці. Це курс регулярних сесій, зазвичай на кілька місяців, зате нові навички залишаються з людиною надовго.
Упізнали себе чи когось із близьких? Почніть із розмови з фахівцем, навіть якщо не впевнені, з ким саме: вас скерують далі.
«Мене поставлять на облік, і про це дізнаються на роботі».Психіатричного обліку в тому вигляді, який багато хто пам'ятає з радянських часів, коли сам візит до лікаря ставив на людині тавро, в Україні вже немає. Звернення до психіатра добровільне, а відомості про ваш стан і навіть сам факт звернення — лікарська таємниця, яку захищає Закон України «Про психіатричну допомогу». Без вашої згоди лікар не передає ці дані ні роботодавцю, ні рідним, окрім випадків, прямо передбачених законом. Те саме стосується поширеного запитання, чи ставлять на облік з депресією: ні, депресію лікують, найчастіше амбулаторно, і звернення з нею так само конфіденційне.
«До психіатра ходять тільки з тяжкими діагнозами».Ні. Чимало людей приходять із тривогою, безсонням, панічними атаками, депресією чи вигоранням. І що раніше людина звертається, то кращий прогноз.
«Мені одразу призначать сильні ліки».Перша консультація — це розмова, а не автоматичний рецепт. Лікар пояснює, що відбувається, які є варіанти допомоги і навіщо кожен із них. Іноді достатньо психотерапії та змін у режимі. Якщо ж ліки потрібні, схему підбирають індивідуально, а рішення ви ухвалюєте разом із лікарем.
Перший прийом — це спокійна розмова. Лікар розпитає, що вас турбує і як давно, як ви спите й харчуєтеся, як справляєтеся з роботою та побутом, які ліки приймаєте, чи бувало таке раніше. Ваша розповідь тут — найцінніша інформація: ніхто, крім вас, не знає, як саме ви почуваєтеся, що вже пробували і що допомагало. За потреби лікар запропонує заповнити стандартизовані опитувальники. Іноді, щоб виключити фізичні причини симптомів (наприклад, проблеми зі щитоподібною залозою), він порадить здати аналізи або проконсультуватися з неврологом.
Після консультації ви отримаєте зрозумілий план: що з вами відбувається, які є варіанти допомоги і що робити далі. Перший прийом ні до чого вас не зобов'язує.
Щоб розмова була кориснішою, візьміть список ліків, які приймаєте, і, якщо можете, короткі нотатки: коли з'явилися симптоми і що їх посилює. Прийти можна разом із близькою людиною.
КНП «ОМСЦ» ЖОР — заклад, де психіатрія, психотерапія, неврологія та наркологія працюють разом, а пацієнтів консультують і клінічні психологи. Тож вам не доведеться вгадувати, до кого йти: якщо після консультації стане зрозуміло, що потрібен інший фахівець, вас скерують у межах центру, без черг в інших закладах.
Конфіденційність. Звернення до лікарів КНП «ОМСЦ» ЖОР конфіденційне: дані не передаються на роботу чи навчання, а також рідним. Факт звернення й лікування захищений лікарською таємницею та Законом України «Про психіатричну допомогу».
Не засуджуємо. Для нас кожен пацієнт — передусім людина, а не діагноз. Лікування ґрунтується на доказовій медицині та міжнародних клінічних настановах.
Ви — повноправний учасник свого лікування: лікар пояснює варіанти, а план ви складаєте разом. Лікування має повернути вас до звичного життя — роботи, родини, улюблених справ. Тому, крім ліків і психотерапії, у центрі є психосоціальна реабілітація і підтримка для рідних.
На консультацію психіатра можна записатися самостійно, направлення від сімейного лікаря не потрібне. За програмою медичних гарантій психіатрична допомога для пацієнта безоплатна.
Якщо допомоги потребує близька людина, а вона поки не готова йти до лікаря, прийдіть на консультацію самі: фахівець підкаже, як діяти саме у вашій ситуації. Як зрозуміти, що близькій людині потрібна допомога, ми розповідали тут
Запис на прийом: (097) 801-29-69 (Viber, Telegram)
Що робити, якщо не знаєте, до кого звертатися? Почніть із психіатра або сімейного лікаря. Вони оцінять стан і за потреби скерують до психолога, психотерапевта чи іншого фахівця.
Матеріал підготовлено лікарями КНП «ОМСЦ» ЖОР. Публікація має інформаційний характер і не замінює консультацію спеціаліста.