Фахівці КНП «ОМСЦ» ЖОР повернулися з навчального семінару проєкту REACH 95. У цій статті розповідаємо про важливість індексного тестування на ВІЛ та про зміни, які чекають на пацієнтів Житомирщини з 1 липня 2026 року.

22–24 червня 2026 року в м. Трускавець відбувся триденний навчальний семінар у рамках проєкту REACH 95: Доступність якісних послуг з ВІЛ у закладах охорони здоров'я — масштабної п'ятирічної ініціативи, яка реалізується міжнародною організацією PATH за підтримки уряду США та охоплює 268 медичних закладів у 16 регіонах країни.
У заході взяли участь:

Комунальне некомерційне підприємство «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради представляли: виконувач обов’язків директора Сергій Вікторович Рибальченко, завідувачка відділення профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІД-інфекцією Олена Петрівна Варваровська, завідувачка кабінету «Довіра», лікарка-інфекціоністка відділення профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІД-інфекцією, Вʼячеслава Йосипівна Бернацька та клінічна психологиня кабінету «Довіра» Вікторія Генріхівна Сенкевич.
Семінар був зосереджений на питаннях надання послуг з етичного та безпечного індексного тестування — методу, що дозволяє виявляти нові випадки ВІЛ-інфекції серед контактних осіб пацієнтів із підтвердженим діагнозом. Учасники, зокрема спеціалісти та координатори з соціальної роботи КНП «ОМСЦ» ЖОР, опрацювали маршрут пацієнта, відпрацювали методики мотиваційного інтерв'ювання, розглянули алгоритми повідомлення індексних партнерів, підходи до моніторингу можливих негативних наслідків та збору даних.

Індексне тестування — це підхід, за якого медичний працівник, отримавши згоду пацієнта з підтвердженим ВІЛ-статусом («індексного пацієнта»), допомагає повідомити його статевих партнерів або людей, з якими він міг спільно вживати ін'єкційні речовини, про можливий ризик інфікування та запропонувати їм пройти тестування. Весь процес відбувається добровільно, конфіденційно та з дотриманням етичних норм.
На відміну від масового скринінгу, індексне тестування є цільовим: воно дозволяє охопити саме ту групу людей, ризик інфікування якої найвищий. Це суттєво підвищує ефективність виявлення нових випадків ВІЛ при значно менших ресурсних витратах.
Значущість цього методу підтверджена практикою. Дослідження програми індексного тестування в 39 закладах охорони здоров'я України показали, що пацієнти, виявлені через цей метод, звертаються за лікуванням на значно ранніх стадіях хвороби, що дає можливість запобігти проявам ускладнень. У рамках проєкту REACH 95 лише за другий рік реалізації індексне тестування дозволило виявити 327 нових випадків ВІЛ-інфекції.
Для досягнення глобальних цілей «95-95-95» — коли 95% людей, які живуть з ВІЛ, знають свій статус, 95% із них отримують лікування, а 95% тих, хто лікується, мають пригнічене вірусне навантаження — критично важливо знаходити людей, які ще не знають про своє інфікування. Саме тут індексне тестування є одним із найдієвіших інструментів.
.webp)
За підсумками семінару три заклади охорони здоров'я 1 липня 2026 року розпочнуть пілотне впровадження індексного тестування одночасно:
Участь фахівців КНП «ОМСЦ» ЖОР у підготовчому семінарі та подальше впровадження нових підходів є важливим кроком у підвищенні якості та доступності послуг для людей, які живуть з ВІЛ, на Житомирщині.

Україна залишається однією з найбільш уражених ВІЛ-інфекцією країн Східної Європи. За даними Центру громадського здоров'я України, лише за квітень 2026 року в країні офіційно зареєстровано 579 нових випадків ВІЛ-інфекції, у 166 пацієнтів вперше діагностовано СНІД, 91 людина померла від захворювань, пов'язаних зі СНІДом. Упродовж 2025 року зафіксовано 8 024 нових випадки інфікування та 1 094 смерті від ВІЛ/СНІДу. Станом на 1 квітня 2026 року антиретровірусну терапію в Україні отримують 115 366 людей, які живуть з ВІЛ.
Водночас значна частина людей досі не знає про свій ВІЛ-статус — саме це робить розширення охоплення тестуванням одним із ключових завдань у протидії епідемії. Глобальна стратегія ЮНЕЙДС «95-95-95» передбачає, що 95% людей, які живуть з ВІЛ, мають знати свій статус, 95% із них — отримувати лікування, а 95% тих, хто лікується, — мати невизначуване вірусне навантаження. Досягнення цих цілей потребує впровадження нових, доказових підходів до виявлення ВІЛ-інфекції.